В Україні всі дуже багато говорять про екологічні проблеми і дуже мало роблять для їх вирішення.

На сьогоднішній день дуже гостро відчувається проблема забруднення навколишнього природного середовища відходами. В Україні накопичилась велика кількість відходів — близько 25 млрд. тонн промислових і близько 5 млрд. тонн побутових — тобто близько 500 кг(!) на одного жителя України.

За даними Мінжитлокомунгоспу, нині в країні налічується 776 сховищ твердих побутових відходів, кожне четверте з яких у незадовільному стані. Та найбільше насторожує стрімке збільшення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ, переважно на пустирях, місцях масового відпочинку - гаях, перелісках, обабіч заліз-ничних колій та ін. Все частіше проводиться викидання відходів з автомобілів у не відведених місцях. Забруднюються узбіччя доріг, береги річок, галявини лісів. Не треба спеціально розшукувати місця забруднення, а слід вийти на вулицю, де на смітнику, біля смітника, на газоні, на дорозі, одним словом, скрізь і всюди — відходи. Якщо позаторік вони були помічені у 4,5 тис. місцях України, то вже минулого року їх стало майже утричі більше.

Ця проблема стосується і нашого міста: не зважаючи на те, що санітарно-адміністративна інспекція виконавчого комітету Мелітопольської міської ради регулярно проводить обстеження території м. Мелітополя з ціллю виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ, комунальними підприємствами щоденно виконується санітарне очищення міста, та КП «Мелітополькомунтранс» безоплатно приймає ці відходи на міський полігон, кількість забруднених територій не зменшується.

З початку року, в результаті проведених обстежень виявлено 57 несанкці-онованих сміттєзвалищ, загальним обсягом відходів 3668 м3. Із них ліквідовано 52 шт., загальним обсягом відходів 3208 м3. Відходи на цих звалищах визнані безхазяйними і розміщені на міському полігоні. Витрати на ліквідацію стихійних звалищ склали 94,3 тис. грн. з місцевого бюджету.

Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області спільно з Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області розроблено та затверджено спільний план заходів з ліквідації забруднення твердими побутовими відходами земель автомобільного транспорту в межах Мелітопольського району. Згідно цього плану КП «Чистота» і КП «Мелітополькомунтранс» щоденно виконують санітарне очищення міста.

Сектором з питань екології виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області проводиться перевірка суб’єктів підприємницької діяльності на предмет наявності договору з спеціалізованими підприємствами на вивіз твердих побутових відходів. В першу чергу це підприємства, територія яких знаходиться біля автомобільних доріг. Кіоски, магазини, кафе, що розташовані біля доріг, виносять свої відходи на край проїзної частини. КП «Чистота» змушене збирати ці відходи та вивозити їх на міський полігон.

Відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Мелітополя та Мелітопольського району, ротою дорожньо-патрульної служби №3 щоденно здійснюється контроль за автотранспортом та за порушниками природо-охоронного законодавства. Ці суб’єкти, притягуються до відповідальності.

В 1 півріччі 2008 року природоохоронною прокуратурою було проведено понад 12 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства. Пе-ревірки проводилися з залученням фахівців Державної екологічної інспекції в Запорізькій області та органів санітарно-епідеміологічного нагляду, з виїздом на місце діяльності підприємств. За постановами природоохоронного прокурора винні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності.

Проте, ні заходи, що приймаються органами місцевого самоврядування, для покращення довкілля, благоустрою та очищення міста від засмічення, ні адміністративні міри покарання не вирішують на даний час проблеми забруд-нення території м. Мелітополя твердими побутовими відходами. Ця проблема ніколи не зникне, поки для кожного мешканця не стане звичкою, що підтримувати чистоту та охайність потрібно не тільки в середині своєї оселі чи робочого місця, але й біля них.

Ми заздримо чистоті й охайності міст та населених пунктів респектабельної Європи, забуваючи, що там вкладають у цю справу неабиякі кошти, безжально штрафують тих, хто смітить за межами власного помешкання. Тому й, наші цивілізовані сусіди "не роблять під себе" на пікніках у приміській зоні, пляжах, не залишають недопалки та порожні пляшки на тротуарах, а найретельнішим чином прибирають їх.

Кожна людина може зробити свій внесок у зменшення кількості відходів. Перше — потрібно намагатися купувати продукти без упаковки (на вагу) — до речі, це дешевше. Друге — надавати перевагу упаковці, яку потім можна бу-де віддати в місце прийому (скло, металева тара). Ця система дуже добре працювала в колишньому Радянському Союзі. Тоді кожен школяр знав, що тонна макулатури зберігає 17 дерев. Третє — брати з собою «старий» поліетиленовий пакет і не купувати новий. Приміром, в Китаї з 1 червня 2008 року прийнято обмеження використання пластикових пакетів. У супермаркетах заборонено безплатний пластиковий пакет для кожного покупця. І четверте — варто збирати «домашню» макулатуру, склотару в окремі пакети і віддавати в пункти при-йому.

Впровадження роздільного збору сміття (скло - окремо, пластмаса, гума, метал - відповідно теж) допоможе значно скоротити площу сміттєзвалищ та полігонів і, відповідно, на 30-40 відсотків зменшить надходження на них сміття.

Роздільний збір сміття передбачає установку кількох контейнерів біля кожного будинку, куди складатимуть скляні та пластикові пляшки, бляшанки, пакувальний картон чи папір, тощо. На сьогоднішній день в Україні потрібні сотні мільйонів гривень на створення сучасного парку контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів.

За словами заступника начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мінжитлокомунгоспу Олександра Ігнатенка, в Україні послуги з вивезення сміття становлять для кожного з нас лише 0,2 відсотка доходів, тоді як за кордоном - уп'ятеро більше. Звичайно, порівнювати наші середньостатистичні статки з закордонними принаймні некоректно, та все ж, якщо не визначитись у цьому питанні, наслідки будуть ще гіршими.

Варто для збереження решток ще не зовсім сплюндрованого довкілля, якими б бідними у масі своїй ми не були, кожному розщедритись на кілька десятків гривень, щоб екологічно небезпечна полімерна тара та інший непотріб не валялися де попало, а, запаковані в контейнери, якомога швидше доставлялись до місць подальшої переробки, перетворившись у гранули або пальне.

Інформація надана
в.о. завідувача сектору з питань екології
Лілією Тодорова