29 березня 2007 року відбулося чергове засідання робочої групи з питань розробки стратегічного плану економічного розвитку міста Мелітополя.

Влітку 2006 року лідери громади Мелітополя погодилися, що необхідно створити стратегію економічного розвитку міста.

У вересні 2006 року міський голова Дмитро Сичов запросив понад 20 представників місцевих підприємств, приватних підприємців, представників навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та інших установ спільно утворити в місті Мелітополі Робочу групу з розробки стратегії економічного розвитку. Перед Робочою групою було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план стратегічного розвитку. Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Економічний розвиток міст» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку.

Влітку 2006 року лідери громади Мелітополя погодилися, що необхідно створити стратегію економічного розвитку міста. У вересні 2006 року міський голова Дмитро Сичов запросив понад 20 представників місцевих підприємств, приватних підприємців, представників навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та інших установ спільно утворити в місті Робочу групу з розробки стратегії економічного розвитку. Перед Робочою групою було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план стратегічного розвитку. Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Економічний розвиток міст» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку.

На першій стадії проекту було здійснено «сканування середовища». Співробітники міської ради за підтримки консультантів проекту «Економічний розвиток міст» підготували профіль громади, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя. Дані та першоджерела були надані багатьма виконавчими органами міської ради, Центром зайнятості, районними органами, управлінням статистики та іншими установами.

Члени Робочої групи брали участь в опитуванні «Вивчення думки підприємців». Для опитування були обрані представники найбільших роботодавців Мелітополя, малих і середніх підприємств, які працюють як у промисловому секторі, так і у сфері торгівлі та надання послуг. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до міста, про проблем, які вони вважають найбільш серйозними, про їхні очікування та плани на майбутнє.

Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли члени Робочої групи визначали сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання) економічного розвитку міста, на яких зосередиться Стратегічний план, а саме: (1) розвиток бізнесу; (2) залучення інвестицій та (3) розвиток інфраструктури.

У грудні 2006 року учасники Робочої групи провели так званий SWOT-аналіз. Його завданням було проаналізувати сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників) й оцінити позицію міста порівняно з іншими містами України, з якими Мелітополь конкурує за робочі місця та інвестиції. Конкурентоспроможність Мелітополя також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Робочою групою з розробки стратегії економічного розвитку було сформовано проект стратегічного бачення – яким, на одностайну думку членів робочої групи, має бути місто в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Результати SWOT-аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговорені й схвалені на другому засіданні Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку в грудні 2006 року.

Після цього на черговому засіданні Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку здійснювалось обговорення поточного стану стосовно кожного з трьох вищезгаданих критичних питань і досягнення консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До участі у обговоренні залучались представники міської ради, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

Проводились зустрічі Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з кожного критичного питання. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану.

Стратегічний план економічного розвитку Мелітополя є амбітним, і в його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. План визначає кроки із зміцнення бізнес-інфраструктури в місті, проведення системної роботи з покращення місцевого інвестиційного клімату і розширення інвестиційних можливостей.

У плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між міською владою та підприємцями і на реалізації комплексної програми економічного розвитку міста. У процесі впровадження плану буде розроблено багато матеріалів, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти, здійснюватиметься інша діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнесового середовища, кращої підтримки розвитку підприємств. Одна з цілей проекту – полегшити доступ до інформації та сприяти ефективній комунікації.

З процесу планування в місті Мелітополі в цілому та з остаточного Стратегічного плану зокрема випливає кілька важливих висновків.

По-перше, і представники міської ради, і місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє міста та готові присвятити свій час, інші ресурси досягненню такого майбутнього, яке вони разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.

По-друге, в Мелітополі та поза ним існують ресурси, які, за належної організації, можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми міста. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громади.

По-третє, питання інфраструктури та інформаційної системи для бізнесу, розвитку місцевих підприємств та залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших.

Успіх упровадження залежатиме від тривалої відповідальності за нього людей, які були членами Робочої групи з розробки стратегії економічного розвитку, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього міста. Тому рекомендується сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів громади міста. Завданням КУВ буде здійснювати моніторинг виконання всіх проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану.

Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Мелітополя на основі досягнення консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Три критичних питання – розвиток бізнесу, залучення інвестицій та розвиток інфраструктури – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста Мелітополя. Плани дій розроблялися членами Робочої групи, а також з допомогою людей, які мають професійні знання та досвід у відповідних сферах, або до службової компетенції яких входять відповідні питання.

Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні – майбутнього зростання – і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях. Залучення інвестицій належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевих економік, тоді як критичні питання, пов’язані з розвитком місцевого бізнесу та покращенням інфраструктури міста, віддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії.

Рушійною силою економічного розвитку Мелітополя, зокрема, у створенні нових робочих місць, є великі і середні промислові підприємства. Хоча вони нещодавно пережили процес реструктуризації та скорочення, більшість з них сьогодні зміцнюються, та позитивно оцінюють свої перспективи на наступні роки. Незалежно від масштабу діяльності, усі місцеві підприємці незадоволені загальною економічною ситуацією в країні та в місті, особливо застарілою інфраструктурою, а також роботою місцевих органів влади щодо вирішення їх проблем. Саме тому, що великі за розмірами підприємства мають достатні площі для розширення своїх виробничих потужностей, у органів місцевого самоврядування є сенс сприяти цим процесам. Підтримка розвитку промислових підприємств має бути однією з цілей розвитку міста. У цьому напрямку можна, наприклад, створити раду директорів та проводити регулярні робочі зустрічі представників бізнес-спільноти та міської влади. Доцільно провести, спільно із власниками промислових підприємств, що мають незавантажені виробничі площі, обладнання і земельні ресурси, аналіз щодо можливостей залучення інвестицій і більш ефективного використання ресурсів.

З іншого боку, значну економічну роль, а саме, у наповненні бюджету, стабілізації економіки міста й вирішенні проблеми зайнятості населення відіграє мале підприємництво. Більшість підприємств малого і середнього бізнесу відчувають значний дефіцит виробничих площ і землі для розширення виробництва. Також проблемою для міста є наявність тіньового сектору економіки міста, коли працівники не мають потреби, не бажають, або вимушені не реєструватися у службі зайнятості. Частина з них займається сезонними роботами з відносно високою оплатою, частина – дрібною торгівлею на місцевих ринках. Легалізація ринкових доходів могла б суттєво поповнити міський бюджет. Таким чином, актуальною є робота щодо створення сприятливого регуляторного середовища. Для розвитку міста також є корисним, якщо органи місцевого самоврядування надаватимуть допомогу в отриманні виробничих площ або виділенні землі під їх будівництво на конкурентних засадах та сприятимуть створенню офісних і торгових центрів.

Місто має високий кадровий потенціал для розвитку інноваційним шляхом. Високий освітній рівень населення створює потужна система освіти міста, що представлена різними типами освітніх закладів усіх рівнів акредитації. Зокрема, це вищі навчальні заклади – провідні навчальні, наукові й культурні центри південного сходу України: Мелітопольський державний педагогічний університет і Таврійська державна агротехнічна академія. Крім того в місті діють сім структурних підрозділів інших вузів. Більшість роботодавців задоволені рівнем розвитку робочої сили. Але при досить високому рівні оплати праці на великих промислових підприємствах відзначається дуже низький рівень заробітної плати на малих підприємствах. Оптимальному використанню трудових ресурсів міста сприятиме розвиток інфраструктури бізнесу.

Протягом останніх років в економіку міста Мелітополя було залучено недостатню кількість інвестицій, принаймні значно меншу, ніж у місто-конкурент Бердянськ. Обсяги експорту більшості підприємств не великі, а представники малого бізнесу повністю зорієнтовані на національний ринок. Через це, а також через низьку продуктивність праці, приплив зовнішніх фінансових ресурсів до місцевої економіки є недостатнім. Отже, особливо актуальним є питання залучення зовнішніх (як вітчизняних, так і закордонних) інвестицій, шляхом підвищення інвестиційної привабливості міста й привернення до нього уваги інвесторів. Для поліпшення інвестиційного клімату в місті, та для участі в міжнародних проектах щодо одержання грантів, доцільно залучити до роботи у виконавчих органах міськоїх ради відповідних фахівців. Це надасть представникам різних сфер бізнесу можливість більше довідатися про фінансовий ринок і його інструменти, а також безпосередньо зустрітися з потенційними інвесторами й надати їм свої бізнес-плани. Забезпечити сприятливий інвестиційний клімат допоможе Генеральний план міста, місцеві правила забудови, у тому числі, зоннінг, регламент залучення інвестицій, та створення окремого структурного підрозділу з залучення інвестицій.

Місцева економіка у даний час перебуває на підйомі - рівень зайнятості та очікування щодо інвестицій досить високі. Крім того, існують важливі плани збільшення обсягів продажу та здійснення нових інвестицій. Більшість компаній мають плани модернізації або вдосконалення своїх нинішніх потужностей з метою розширення своєї діяльності в Мелітополі, як шляхом розвитку існуючих потужностей, так і через нове будівництво. Є потенціал незадіяних виробничих площ, які належать великим промисловим підприємствам і вони потенційно готові надати їх в оренду або продати частину своїх приміщень. З метою оптимізації рішень і більш чіткого контролю за використанням земель міської громади виконане аерофотографування міста, необхідне для створення електронного земельного й містобудівного кадастрів й встановлення меж міста, проводяться топографо-геодезичні роботи. Це сприятиме створенню інвестиційних продуктів, таких як, промислові або логістичні зони.

Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких бізнес-клімат у місті та його імідж, а також те, наскільки успішною є поточна стратегія маркетингу та промоції (Веб – сайт, інвестиційні ярмарки і виставки, каталог інвестиційних пропозицій тощо). Тому нагальною є потреба створити систему муніципального маркетингу міста, в якій одним із завдань є створення та просування бренду міста.

Інфраструктура не є типовим питанням для діяльності з економічного розвитку, тому що належить до сфери послуг. Вона обслуговує громадян, компанії і установи. Якщо вона відсутня або невідповідна, це перешкоджає руху товарів і послуг, гальмує розвиток виробничих потужностей або заважає підприємствам реалізовувати плани розширення своєї діяльності, а деяких випадках – змушує припиняти діяльність. Відповідно, технічна інфраструктура, транспорт і дороги мають критичне значення для економічного розвитку будь-якого міста.

Зовнішній вигляд міста, його культурні, освітні, рекреаційні ресурси, наявність доступного за ціною та якісного житла, якість комунальних послуг, ставлення посадовців міської влади до проблем міста та ефективність вирішення цих проблем, стан довкілля – все це є компонентами «якості життя в громаді» та іміджу міста – як в очах пересічних громадян, так і бізнесової спільноти.

Розвиток комунальної інфраструктури міста є базовим чинником створення сприятливих умов для розвитку бізнесу і залучення інвестицій. Роботи з благоустрою міста у минулі роки були спрямовані на забезпечення освітлення міста (встановлено нові світильники - 40% від потреби міста), а також ремонт і реконструкцію пам'ятних місць, озеленення вулиць і скверів міста. У місті потребують значного поліпшення утримання доріг, житлове будівництво, збирання і вивезення сміття, подальше упорядкування зелених насаджень.

Потрібні інвестиції в технічне обслуговування, підвищення якості та ефективності надання комунальних послуг, проте обмежені фінансові ресурси як у місцевому, так і в державному бюджеті не дозволяють швидко покращити ситуацію. Можливим рішенням цієї проблеми є чітке визначення пріоритетів або визначення послуг, які мають бути приватизовані, для залучення фінансово міцних інвесторів.

Житлове будівництво у місті розвивається недостатніми темпами. Потреби у новому житлі значно перевищують обсяги його будівництва. Кардинальне вирішення житлових питань стане можливим, коли в Мелітополі буде відроджена міська будівельна індустрія, яка розвиватиме будівництво житла у місті. Першочергового вирішення вимагає питання включення Мелітополя в державну програму кредитування молодіжного житлового будівництва. Неадекватний стан житла може спонукати працівників (особливо кваліфікованих) залишити місто або перешкоджати планам підприємств щодо запрошення нових спеціалістів до проживання у Мелітополі. Необхідною умовою розвитку житлового будівництва є адекватна комунальна інфраструктура.

Створення та просування бренду міста сприятиме розвитку галузей з обслуговування транзитних туристів (оглядові об’єкти, обслуговування автомобілів, заклади харчування і розваг, заклади розміщення, система орієнтації, інформаційні пункти).

На засіданні Робочої групи, яке відбулося у лютому 2007 року, члени Робочої групи визначили пріоритетність оперативних цілей стратегічного плану.

Мета визначення пріоритетів – створити довгостроковий довідковий документ, який допоможе групі, що буде відповідати за управління впровадженням Стратегічного плану, і керівництву міста, оптимально розподілити обмежені людські та фінансові ресурси, що виділятимуться на реалізацію 37 оперативних цілей плану. Члени Робочої групи дійшли висновку, що всі оперативні цілі є важливими для майбутнього міста, є складниками напрямів, накреслених Стратегічним планом.

Проте зовнішні умови не залишатимуться незмінними, і для тих, хто відповідатиме за впровадження, буде незайвим знати, як члени Робочої групи розуміли відносну важливість проектів плану в час його прийняття. Тому членам комітету запропонували оцінити 37 оперативних цілей за такими критеріями: вплив на стратегічну ціль, здійсненність (оцінка за цим критерієм мала подвійну вагу), строки, вплив на інвестиції та робочі місця, участь приватного сектора, сумісність з іншими оперативними цілями. У визначенні пріоритетів брали участь члени Робочої групи та територіальної громади міста.

РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Із самого початку роботи зі стратегічного планування в місті Мелітополь підкреслювалась важливість етапу реалізації Стратегічного плану та моніторингу його впровадження. Успіх цієї роботи буде вимірюватись позитивними економічними та іншими змінами, що стануть наслідком виконання передбачених планом проектів – оперативних цілей – і реалізації його стратегічних цілей.

Першим кроком на шляху реалізації Стратегічного плану буде його прийняття міською радою. Вкрай важливо забезпечити політичну волю до запровадження змін, а також людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання всіх проектів, передбачених оперативними цілями плану.

Щоб гарантувати реалістичність і здійсненність плану, над його розробкою працювало понад 20 лідерів громади – представників бізнесу, органів місцевого самоврядування, промислових підприємств, культурних та освітніх закладів тощо. Динамічний процес роботи в Робочій групі, її підкомітетах посилив ентузіазм учасників процесу, що створює чудову основу для підтримки впровадження програми.

Відповідальність за моніторинг упровадження буде покладена на Комітет з управління впровадженням (КУВ), який складатиметься з таких осіб: заступники міського голови, депутати міської ради, керівник відділу економічного розвитку, голова Робочої групи і представники місцевого бізнесу. Таким чином, Комітет з управління впровадженням за своїм складом стане продовженням публічно-приватного партнерства, яке уможливило процес стратегічного планування – і зміцнилось упродовж останніх місяців спільної роботи.

Комітет з управління впровадженням здійснюватиме моніторинг за допомогою спеціальної програми, яка надається проектом «Економічний розвиток міст» і на яку можна буде вийти з веб-сайту міста. Ця програма дозволяє стежити за перебігом виконання кожного завдання кожної оперативної цілі. Введення даних на веб-сайті матимуть право здійснювати лише уповноважені члени Комітету з управління впровадженням, але відвідувати його зможе будь-хто – як посадовці міста, так і всі громадяни. У такий спосіб Комітет з управління впровадженням буде проводити моніторинг якості виконання завдань, дотримання графіку. Комітет з управління впровадженням зустрічатиметься щомісячно для оцінки виконання завдань кожної з 37 оперативних цілей, передбачених стратегічним планом. Підтримку діяльності Комітету з управління впровадженням забезпечуватимуть працівники відділу економічного розвитку.

Стратегічний план є «живим документом» і він може коригуватися у міру зміни обставин. Тому члени Комітет з управління впровадженням, а також всі мелітопольці, причетні до згаданої роботи, повинні стежити за тим, щоб стратегічні й оперативні цілі, завдання плану залишалися доречними та актуальними – і реалізовувалися.