14 вересня Таврійський державний агротехнічний університет відзначає ювілейну дату – 75 років.

За ці роки скільки води утекло, скільки було досягнень, перемог, а маленькі труднощі, які траплялись, були зовсім швидкоплинними. Наш місцевий альма-матер випускає висококваліфікованих працівників.

Низький уклін колективу однодумців – викладачам, співробітникам, в якому панує атмосфера доброзичливості і взаємодопомоги.

Озирнувшись навколо себе, ми бачимо багатокорпусний сучасний ВУЗ зі світлими, нещодавно відремонтованими просторими аудиторіями, з кабінетами, що обладнані високотехнологічними приладами.

Мені пощастило навчатись у ВУЗі у період 1991-1996 років. Це були роки мого студентства, де я знайшов собі друзів, здобув знання, які зараз мені так необхідні для праці на благо нашого рідного міста Мелітополя.

Шановні студенти, вчиться, вдосконалюйтесь, поважайте викладачів, адже вони генії в своїх сферах. А ми будемо чекати висококваліфікованих спеціалістів, які не будуть шкодувати сил для неньки України.

Бажаю всім професійних здобутків, наполегливості та витривалості, натхнення та удачі, що сприятиме розвитку нашого Мелітопольського краю.

З повагою,
Міський голова Дмитро Сичов

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Коріння університету уходять в останню чверть дев'ятнадцятого сторіччя, коли активно освоювався південь України, була побудована залізниця, що дало значний поштовх для розвитку усіх галузей господарства краю.

У 1874 році в місті відкривається реальне училище, пристосоване до технічних і агрономічних потреб регіону. В цей час зростає виробництво хліба, його продаж, з'являються жатвенні машини. Виникає велика потреба у фахівцях аграрного профілю.

На рубежі 19 та 20 століть будується, а у 1906 році вступає в дію комерційне училище (корпус № 3 університету).

Саме ці два навчальних заклади та навчальна сільськогосподарська реміснича майстерня поклали основу сучасному університету.

На шляху до ВУЗу ще були профтехнічна та будівельна школи, механіко-будівельна, соціально-економічна, хіміко-технічна профшкола. 1 січня 1926 року за рахунок об’єднання механіко-будівельної та хіміко-технічної профшкіл в одну політехнічну профшколу відбулось з'єднання гілок, які йдуть від ремісничих майстерень, реального та комерційного училищ.

Разом з тим, курс держави на механізацію сільського господарства вніс свої корективи у роботу політехнічної профшколи. З 1927-28 навчального року у профшколі починає проводитись робота з підготовки механізаторів для сільського господарства. Саме цей напрям в діяльності політехнічної профшколи виявився найбільш перспективним.

У 1930 році політехнічна школа була розділена на 3 технікуми - один з них індустріалізації сільського господарства з набором 200 осіб. У 1931 році на базі останнього був організований завод-технікум ім. ОГПУ.

9 лютого 1932 року Постановою Народного Комісаріату землеробства СРСР (протокол № 11) завод-технікум ім. ОГПУ реорганізується у НАВЧАЛЬНО- ВИРОБНИЧИЙ КОМБІНАТ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОЗНАВСТВА (ЗАВОД— ВТУЗ) у зв'язку з значними досягненнями в навчально-методичній роботі, наявності висококваліфікованих кадрів та виробничої бази. ЦЕ І Є ПОЧАТОК НАШОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, більшість студентів і значна частина викладачів інституту влилися в ряди захисників Вітчизни. Багато з них пали в боях смертю хоробрих, а ті, хто повернулися, нагороджені орденами і медалями. Високого звання Героя Радянського Союзу в 1945 році був удостоєний (посмертно) студент інституту Микола Малюга.

Студенти, викладачі і співробітники, які залишилися в Мелітополі, були евакуйовані в Ашхабад і склали основу факультету механізації сільського господарства Туркменського сільськогосподарського інституту.

Прийшов довгожданий день, і земля Запоріжжя була звільнена від окупантів. У серпні 1944 року інститут повертається в рідний край. У цьому ж році його перейменовано на МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА.

З роками міцніла методична та матеріально-технічна база.

Практична підготовка - це те, чим пишається наш ВНЗ. Студенти навчального закладу підіймали цілину, працювали на полях Нечорнозем'я та особливо на ланах рідного козацького краю Запоріжжя. Так, тільки у 1981 році кількість студентів в складі механізованих колон та загонів склала 604 осіб. Вони зібрали на 46954 га 103150 тонн зерна, що склало 28 % від усього студентського клина України. За великий вклад вчених інституту у науково-дослідну роботу, укріплення зв'язку з виробництвом, якість підготовки фахівців для села Президія Верховної Ради СРСР своїм наказом від 25 березня 1981 року нагородила Інститут орденом Трудового Червоного Прапору.

У 1994 році за підсумками проведення атестації та акредитації, враховуючи розвиток та досягнення інституту, він був перетворений у ТАВРІЙСЬКУ ДЕРЖАВНУ АГРОТЕХНІЧНУ АКАДЕМІЮ.

За останні п'ять років в академії збільшився ліцензійний обсяг студентів майже у два рази, було відкрито сім нових спеціальностей, біля тридцяти спеціалізацій різних напрямів підготовки, в складі з'явились коледжі, збільшилась у двічі чисельність професорсько-викладацького складу.

На підставі цього в травні 2007 року (розпорядження Міністерства освіти і науки України від 23 травня 2007 р. № 311-Р, наказ Міністерства аграрної політики України від 31 травня 2007 р. № 375) навчальний заклад був реорганізований в ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.

Сьогодні до університету входять:

- 6 коледжів - Мелітопольський коледж ТДАТУ, Новокаховський коледж ТДАТУ, Бердянський коледж ТДАТУ, Василівський коледж ТДАТУ, Ногайський коледж ТДАТУ, Запорізький коледж ТДАТУ;

- З інститути - Інститут післядипломної освіти і дорадництва; Науково- дослідний інститут механізації землеробства півдня України; Науково- дослідний інститут агротехнологій і екології.

Всього в університеті навчається понад 14 тис. студентів.

В самому університеті 7 факультетів, 33 кафедри, на яких працюють 40 докторів наук, професорів, понад 200 кандидатів наук - це потужний освітянський науковий центр півдня України, який в повній мірі виконує своє призначення - підготовку висококваліфікованих фахівців для сільського господарства країни.