Спалювання сухих рослинних залишків  для наших громадян стало настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди це завдає довкіллю і здоров’ю людей. З листям і рослинними залишками часто спалюється і безліч усілякого сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і канцерогенні сполуки. Такі вогнища є особливо небезпечними для здоров’я дітей і хворих із легеневою патологією.

Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми і корисні комахи. Мікрофлора та мікрофауна в місцях підпалів відновлюється тільки через 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи до первинного стану.

При згорянні сухої трави і рослинних залишок утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. Так як за нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт.

На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових і лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

При близькому розташуванні вогнищ біля високовольтних ліній електропередач, густий дим за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП, так як є напівпровідником.

Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій.

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів.

Згідно з ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів» за спалювання на території міста листя, гілок та сміття, передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу: на громадян від двадцяти (340 грн.) до вісімдесяти (1360 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Про спалювання сухої трави і листя місцевими жителями необхідно повідомляти:

• державну екологічну інспекцію у Запорізькій області – тел. (061) 286-99-40;

• диспетчерську службу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради – тел. 15-80;

• Мелітопольський відділ поліції ГУНП в Запорізькій області – тел. 102;

• відділ з благоустрою та екології виконавчого комітету Мелітопольської міської ради – тел. 44-45-54.