29 січня 2008 року відбулось засідання Координаційної ради представників органів виконавчої влади та НКТ.

Відкриваючи засідання заступник міського голови Олена Дубініна ще раз відзначила взаємодію міської влади з представниками національно-культурних товариств, а результатом цієї роботи вже є участь міста Мелітополя у пілотному проекті Ради Європи «інтеркультурне місто», оскільки 2008 рік оголошений роком міжнародного діалогу.

Про хід виконання програми підтримки розвитку культур національних меншин та роботу сектору з питань релігій, міграції національних меншин виконкому Мелітопольської міської ради за 2007 рік доповіла завідуюча цього сектора Наталя Козерятська.

Українська держава, створюючи громадське суспільство на принципах рівності усіх його членів перед законом незалежно від расової, національної та релігійної приналежності, здійснює заходи щодо забезпечення вільного розвитку культурної та мовної самобутності представників різних національностей, що проживають на території. Цьому сприяють і національно – культурні товариства, які беруть активну участь у процесах державотворення, утверджують принципи толерантності та взаємоповаги.

У процесі розбудови Української держави зростає інтерес до історичних витоків народу, особливостей його культурного, духовного розвитку, сучасного стану національних меншин, проблем етнополітики.

В сучасному світі не існує жодної країни, в якій всі громадяни розмовляють на одній мові, належать до одного етносу і мають однакову культуру, переконання, традиції. Там, де доля перетинається з історією окремих народів, трапляється так, що на території однієї країни осідають представники інших національностей, народностей, етнічних груп зі своєю загальною історією та культурою.

З часу прийняття Закону України „Про національні меншини в Україні” значно активізувався процес самоорганізації національних меншин, намітилась позитивна тенденція до зростання громадсько–суспільної активності представників різних національностей, створення ними національно – культурних товариств.

У багатонаціональному Мелітополі проживають представники понад 100 національностей. При виконкомі Мелітопольської міської ради створено сектор з питань релігій, міграції та національних меншин.

Головними напрямками роботи сектору у співпраці з національними товариствами міста є забезпечення гармонійного співіснування громадян різних національностей, їхнього вільного етнокультурного розвитку, тісна взаємодія з представниками національних товариств, регулюючи міжнаціональні відносини, надаючи допомогу в їх діяльності. Прикладом цього може служити взяття участі представників НКТ у Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, які проводилися у містах Києві, Запоріжжі, Донецьку, Одесі, Миколаєві, Харкові, у республіках Болгарії, Чехії, Греції та Росії, та видано тези.

Зокрема з метою попередження загострення конфліктів у сфері міжнаціональних відносин розглядаються питання соціального і етнокультурного розвитку етносів України, організаційно-матеріального забезпечення діяльності національно-культурних товариств, установлюються мінімальні розміри оплати за оренду приміщення створеного Центру національних культур, безкоштовно надаються приміщення для проведення репетицій національних творчих колективів та національно-культурними товариствами своїх культурно-просвітніх заходів, фінансово підтримується їхня статутна діяльність. Управлінська діяльність сектору з питань релігій, міграції та національних меншин виконавчого комітету Мелітопольської міської влади базується на сучасних наукових дослідженнях, напрацьованих науковим потенціалом міста та області. Це дозволяє виробити по відношенню до взаємодії із національними громадами науково – вивірену політику.

Прикладом може служити проведення у ВУЗах міста та області науково – практичних конференцій та видання тез, взяття участі голів національних товариств у всеукраїнській нараді до 15-ї річниці прийняття Закону України „Про національні меншини в Україні”, яку організував та провів Державний комітет у справах релігій та національних меншин у місті Києві, організація та проведення засідання „круглого столу” до Міжнародного дня толерантності, взяття участі у швейцарському пілотному проекті „Модель -21”.

Пріоритетним у співробітництві місцевих органів виконавчої влади з національно-культурними товариствами є створення з ініціативи міської влади Координаційної ради представників національно-культурних товариств, на засіданнях яких розглядаються найбільш актуальні питання, про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2007 році, проблему збереження історико-культурної спадщини, створенню сприятливих та відповідних умов для розвитку національної культури в місті, також заслуховуються підсумки роботи кожного товариства за місяць та рік та інші питання.

Постійна увага місцевих органів влади до потреб національних меншин сприяє утвердженню гарантованих Конституцією України прав та свободи національних меншин, всі вони мають рівні політичні, економічні, соціальні, духовні та культурні права. Міською владою немало зроблено для створення умов для вільного розвитку національних меншин, їхньої етнокультурної, мовної, релігійної самобутності. Взаємоповага, довіра, толерантність завжди були притаманні мелітопольцям, які б національні спільноти вони не представляли, саме ці риси визначають їх громадську позицію та спосіб життя. Місцеві органи влади знаходять певні можливості, щоб підтримати національні громади матеріально. Проведено чимало різних культурних та інших заходів, які об’єднують національності в єдину родину.

Прикладом міжнаціональної єдності можна назвати культурологічні заходи, які проходять протягом року, це етнофестивалі, тижні національних культур, виставки національних подвір’їв, що репрезентують народну творчість, ремесла, культуру, мову, національну кухню, духовне багатство усіх єтнічних груп населення, для яких є рідною оселею наш Мелітополь. Яскравим прикладом толерантного відношення та порозуміння між виконавчою владою та представниками національно – культурних товариств стала ідея створення скатертини „Злагоди та миру” презентація якої пройшла під час проведення Дня міста.

Так, на сьогодні в місті функціонують 19 національно-культурних товариств, які у 2000 році організували Спілку громадських організацій “Рада національних товариств”, об’єднавшись в єдину “Родину”. Основними завданнями Ради є збереження и розвиток мови та культури, ознайомлення мешканців міста з сучасним життям й історією своїх народностей їх традиціями та звичаями, мистецтвом історичної Батьківщини, а інакше і бути не може, адже завдяки розвитку культури національних меншин збагачується і наша українська культура.

На виконання ст.16 Закону України „Про національні меншини в Україні” для покращення діяльності національно-культурних товариств щорічно розробляються Комплексні заходи та затверджуються “Програми підтримки розвитку національних меншин”, для якої в обласному та міському бюджетах передбачається фінансування.

Проведення соціальної роботи з літнім населенням, ветеранами ВВВ, хворими, інвалідами допомагає місту і Державі, поки ще в межах своїх товариств, зменшити цю проблему. Усю цю роботу члени товариства проводять самотужки, використовуючи зв’язок з іншими країнами та громадськими організаціями. Яскравим прикладом того є робота єврейського общинного і благодійного центрів, німецького центру, грецького, болгарського, чеського та інших товариств. На сьогодні саме національні товариства, у першу чергу, є точкою дотику життя різних держав. Так, у серпні проведено молодіжний обласний фестиваль "Єврейська пісня" у місті Бердянську, та молодіжний семінар представників з польських громад України: "Крок до вступу в Євросоюз" та інші.

Важливе виховне значення у 2007 році мали 15-річні ювілеї німецьких та грецького товариствах. У заходах грецького товариства взяли участь 10 грецьких творчих колективів з різних куточків України. На ювілеї був присутній генеральний консул республіки Греція в Маріуполі.

Пройшли Дні польської, вірменської, корейської, болгарської, російської культур та інших. Конкурс-виставка малюнків дітей „Греція очима дітей”, „Я люблю свою Польщу”, „Новий рік”, "Моя мама- сама краща" та інші.

Ініціатором проведення Пушкінських днів та виставок російської книги виступило російське товариство „Велика Русь”. Яка відвідала дитячий притулок, провела благодійну акцію з виступом творчих колективів.

Обрядові свята чеського народу „Мікулащі”, „Свято Яна” та інші, традиційно відсвяткували у чеському товаристві „Богемія”.

Товариство вірмен „Масіс” запровадило свята національної кухні.

Жодні тижні національних культур не проводяться без оформлення національних подвір’їв, виставок робіт талановитих художників, оформлення стендів, на яких наочно відображена вся діяльність громади та їх творчих колективів, проводяться виставки - конкурси дитячих малюнків, проходять презентації видань, книжкові виставки та інше.

У бібліотеках міста проходять літературні вечори місцевих поетів та письменників, оформлюються літературні національні куточки, у дитячій бібліотеці „Мальвіна” протягом року пройшли зустрічі представників національно – культурних товариств з дітьми шкіл, на яких дули проведені уроки з народознавства. Велика увага приділяється людям похилого віку та вшановується пам’ять загиблих воїнів-визволителів. Відкрито меморіальну дошку Герою Радянського Союзу татарину Амет- Хан-Султану, меморіальний комплекс загиблим євреям у роки Великої Вітчизняної війни.

На заходах до Дня Захисника Вітчизни представники усіх товариств привітали та надали спонсорську допомогу своїм ветеранам, відкрили виставки авторських робіт своїх талановитих художників та митців декоративно-прикладного мистецтва.

В місті проводиться робота щодо збереження історично – культурної спадщини національних меншин.

Значну увагу національним меншинам приділяє міський краєзнавчий музей. В ньому представлено цілу експозицію по заселенню народностями, які мешкають у нашому краї.

На каналах міського телебачення впроваджено випуск спеціальних національних програм. Через засоби масової інформації вивчається, збагачується і поширюється кращий досвід діяльності національно-культурних товариств. В товариствах: чеському, німецькому, грецькому, єврейському є свої чудові поети, письменники, художники, здобутки яких друкуються і видаються. Здійснюється розробка і упроваджується випуск самостійних друкованих видань, буклетів та календарів. Ведуться наукові дослідження з питань заселення різних народів на Мелітопольщині та по етнокультурних проблемах на Півдні України. Представники болгарського, чеського, татарського, караїмського та єврейського товариств приділяють цьому питанню дуже велику увагу. Друкують науково-методичні збірники та монографії: “Етнокультурний ландшафт Північного Приазов’я”, “Татари у Мелітополі”, “Заселення чехами нашого краю”, “Євреї у Запорізькій області”, “Німці Приазов’я” „ Болгари на Запорізький землі” та інші видання.

Одним із головних напрямків державної національної політики є освіта та мова. Так, у Мелітополі зберігається і поширюється мережа позашкільних навчальних закладів, факультативів, недільних шкіл для вивчення мов національних меншин, забезпечення їх сучасною навчально-методичною літературою. Прикладом того є курси з вивчення німецької мови разом з Гете-інститутом, чеської мови при гімназії № 19, болгарської мови при НЗ № 25 та НДПУ, івриту при центрі єврейської культури, у НЗ № 22 вивчають факультативно татарську мову: при інституті ЗІГМУ – польську мову, при вірменському товаристві “Масіс”– вірменську мову та інші.

Про ефективність цієї роботи свідчать такі факти, як: діти з грецького, вірменського, польського, єврейського, російського, караїмського, чеського німецького, болгарського товариств постійно беруть участь в обласних та республіканських олімпіадах з рідної мови, культури, історії, де посідають призові місця. Беруть участь у конкурсі читців. Вчителі грецького та польського товариств беруть участь в обласному конкурсі “Кращий вчитель року по новогрецькій та польській мовах”. Поширюється залучення педагогічних кадрів, у т.ч. закордонних, для загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів, недільних шкіл, де викладання предметів здійснюється мовами національних меншин. Органами влади надається методична допомога в організації та проведенні науково-практичних конференцій, нарад, семінарів. Тема розвитку багатонаціонального Мелітополя цікавить членів етнографічної секції Малої академії наук, знаходить висвітлення в науково-дослідницьких роботах учнів гімназій і шкіл міста. Така наукова діяльність стимулює інтелектуальний і творчий розвиток учнів з НКТ, сприяє самореалізації і творчій особливості в сучасному суспільстві, залучає до пошуку нового з історичним минулим і сьогоденням. Проводяться спеціальні уроки з історії та культур етносів України. У національно-культурних товариствах активізовано роботу зі збереження, вивчення, поширення і подальшого розвитку національних традицій етнічної культурної і мовної самобутності національних меншин, особливо в період підготовки і святкування ювілейних і інших знаменних і пам’ятних дат. Щомісячно в технікумах та ВУЗах міста проводяться лекції по заселенню народностей Запорізького краю та Мелітопольщині.

Спілка національно-культурних товариств має свій відеоархів, фотоальбоми, які представляють її діяльність та кожного товариства з моменту свого заснування.

Стало традицією проведення міських фестивалів творчості дітей із дитячих садків та шкіл різних національностей “Коло друзів”, “Таланти твої, Україно”, “Зірка, що сходить”, обласний фестиваль мов “Планета” та інше.

На базі дитячих садків працюють літературні вітальні. Так, на базі д/с № 47 створено етномузей. Діти знайомляться з літературними творами письменників різних національностей, організовано роботу національних гуртків, де діти знайомляться з піснями, танцями рідного народу, національним одягом і кухнею. У нашому багатонаціональному Мелітополі стало значно більше свят, завдяки проведенню різних національних культурно-мистецьких заходів, підвищується художній виконавський рівень творчих колективів національних меншин.

Завдяки фінансовій підтримці обласної та міської державних адміністрацій профінансовано пошиття національних костюмів, головних уборів, пошиття хореографічного взуття, видання книг, буклетів та значків, поїздки на різноманітні заходи та фестивалі.

Українська душа, як і душа кожного народу, невід’ємна від пісні, музики, танцю. Так, певне, Богом велено, бо саме мистецтво ввібрало наші високі надії і вічні сподівання, злет світлих почуттів і порив до кращого, світлого, правдивішого. Мабуть, немає в світі жодного народу, який би не возвеличував свою культуру, був байдужим до культури інших народів, тому при кожному національному товаристві створено національні творчі колективі. Постійна увага до діяльності національних творчих колективів та окремих виконавців, пропаганда їх творчості залишаються важливим напрямком діяльності органів влади та керівників товариств. Кращі творчі національні колективи репрезентували народне мистецтво на міжнародних, республіканських, обласних, Всеукраїнських фестивалях та конкурсах.

Ситуація в місті свідчить про тенденцію постійного збільшення національно-культурних товариств та підвищення їх активності, налагодження конструктивної взаємодії обласної та міської влади з НКТ та релігійними громадами, а також стабільності громадсько-політичних міжнаціональних та міжконфесійних відносин.

Підвищення ефективності роботи із зазначених напрямків неможливе без координації зусиль усіх структурних підрозділів виконавчої влади, над чим сьогодні сектор працює.