Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII внесено зміни до порядку оподаткування туристичним збором.

Так, з 01.01.2019 ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:

-  до 0,5% для  внутрішнього туризму;

- до 5% для  в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні (ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік").

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

Нагадаємо, що до змін (до 01.01.2019) ставка туристичного збору встановлювалась у розмірі від 0,5 до 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених п.п. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, за вирахуванням податку на додану вартість.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28  (29)  включно) на  підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал(з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

У 2019 році, до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 , п.п 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та до змін до статті 268, як виняток не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена ст. 268 Податкового кодексу та п. 3, п. 4 розділу ІІ Закону № 2628 від 23.11.2018 р.