4 лютого 2020 року в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї відбулась презентація виставки «Павло Ловецький: людина і письменник», присвяченої 110-річчю від дня народження.

Ловецький (Левицький) Павло Феодосійович (01.02.1910, с. Куцеволівка Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. – 29.10.1975, м. Мелітополь Запорізької обл.) – прозаїк, член Національної спілки письменників України (1966). У 1931 році закінчив Новочеркаський ветеринарно-зоотехнічний університет. В 1940 році – біологічний факультет Ростовського університету. Працював ветеринарним лікарем на Далекому Сході і на Кавказі. Понад двадцять років жив у м. Мелітополь, працював дільничним ветлікарем на залізничній станції. Був дійсним членом географічного Товариства СРСР. З 1966 по 1975 рік був головою Мелітопольського міського літературного об'єднання «Таврія», яке тепер носить його ім’я. Автор оповідань і нарисів «На власні очі», «Перші стежки-доріжки» (обидві – 1962), «Билиці з Дивограю» (1964), «Гомін Зеленого Клину» (1968), «Билиці з дивосвіту» (1971), «Гори кличуть у гості», «Крізь марева степів» (обидві – 1972), «Друг Куш» (1974), «Крізь марева степів» (1975).

Жив у ньому постійний потяг до мандрів, що кликав його в далекі й недалекі дороги. Він працював у степах Казахстану, на кінних заводах Кубані, побував у нетрях кавказьких лісів і на сопках Зеленого Клину, в предковічних степах Асканії-Нової, величних Карпатах. Картини народного життя, поетичні епізоди, зворушливі історії дружби людини з природою лягли в основу його творів. І кругом зустрічі з "меншими братами", отими вухатими та крилатими: кмітливими бабаками, вірними в дружбі журавликами, відважними джейранами, що здатні відчувати ласку людини і вміють оцінити її доброту. Природа в книжках письменника виступає не сама по собі, а через сприйняття людей, що злилися з нею: самого автора, його героїв. Природа не тільки поетична, вона й грізна. І поряд з жартівливими історіями, які викликають посмішку, справжні трагедії. Природа не терпить легковажних, застерігав автор.

У 1989 році вулиця Жданова в Мелітополі була перейменована в вулицю Павла Ловецкого, а в 2001 році його ім'ям був названий і сусідній провулок. Відомий мелітопольський письменник Сергій Авдєєнко у 2010 році написав книгу «Павло Ловецький: людина і письменник» до 100-річчя від дня народження.

Вшанувати пам’ять видатного письменника завітали краєзнавці, літератори, журналісти. З вітальним словом виступила директор музею Лєйла Ібрагімова, своїми теплими спогадами поділились та роздумами про Павла Ловецького поділились Тетяна Савіна, Олена Гончаренко, Фаїна Янко, Тетяна Полухіна. Тетяна Шевченко-Чепелєва розповіла про спогади своїх батьків щодо саме його професійної діяльності, а член правління ГО «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» Валерій Сакун передав до фондів музею фото Павла Ловецького з колегами-ветеринарами, знайдене краєзнавцем Олександром Барановим.

Науковий співробітник Оксана Беца ознайомила присутніх з виставкою, на якій представлено понад 30 фотографій з архіву письменника, які розкривають різні періоди життя та грані особистості його як людини, документи, особисті речі, друковані видання Павла Ловецького з фондової колекції Мелітопольського міського краєзнавчого музею.

Запрошуємо долучитись до вшанування пам’яті видатного мешканця Мелітополя! Довідки за телефонами 44-45-14 або 096-177-97-14