Запорізькою обласною державною адміністрацією спільно з Головним управлінням державної фіскальної служби у Запорізькій області та Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено аналіз щодо повноти сплати екологічного податку суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території Запорізької області. За результатами проведеного аналізу складено перелік суб’єктів господарювання, які сплачують екологічні податки та не мають відповідних документів дозвільного характеру.

Для забезпечення дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства України при здійсненні господарської діяльності, попередження та недопущення штрафних санкцій, відділ з благоустрою та екології виконавчого комітету Мелітопольської міської ради просить керівників підприємств, установ, організацій громадян-суб’єктів підприємницької діяльності міста в найкоротший термін перевірити наявність на підприємстві (організації) всіх необхідних документів дозвільного характеру, відповідності дотримання умов та граничнодопустимих нормативів встановлених дозволами, своєчасність та повноту сплати екологічного податку.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Усі первинні водокористувачі (які здійснюють самостійний забір води технічними пристроями з поверхневих чи підземних водойм), а також усі підприємства, у яких відсутній договір на приймання стоків зобов'язані отримувати дозвіл на спецводокористування. В зазначеному дозволі зазначаються ліміти забору та скиду води.

Забір води без дозволу на спецводокористування тягне за собою накладення штрафів, нарахування збитків (часто у дуже суттєвих розмірах), може призвести до прийняття постанови про призупинення діяльності підприємства пов'язаної із забором або скидом вод, а також до відкриття карних справ.

Відповідно до ст. 32 та ст. 42 Закону України «Про відходи» забороняється провадити будь-яку господарську діяльність, пов’язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами і лімітів на утворення та розміщення відходів, а за самовільне розміщення чи видалення відходів особи несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» (далі — Порядок).

Пунктом 8 Порядку визначено категорії власників відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. До них, зокрема, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (далі - Реєстр). Критерієм включення об’єкта утворення відходів до Реєстру є показник загального утворення відходів (Пзув), який перевищує 1000 умовних одиниць на рік та розраховується за формулою:

Пзув = 5000×М1 + 500×М2 + 50×М3 + 1×М4,

де М1, М2, М3, М4 - умовні одиниці, значення яких дорівнюють кількості (масі) утворених відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи відповідно).

Критерієм включення об’єкта оброблення та утилізації відходів до Реєстру є показник  загального обсягу оброблення чи утилізації відходів, який перевищує 100 тонн на рік.

Власники відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи, форма якої наведена в додатку 3 до Порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень виконавчих органів міських рад належить погодження поточних та перспективних планів роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.